субота, 4 березня 2017 р.

CЕМІОТИКА ВИШУКАНОЇ ЕПОХИ МОДЕРНУ (1870 - 1914). Частина 3


Французький письменник ГІ ДЕ МОПАССАН


В фільмі 1982 року "Гі де Мопассан" показано останні місяці життя письменника, який помер у психлікарні від сифілісу. На початку фільму слуга роздає дамам запрошення на вечірку, де письменника переслідуватиме одна з коханок -  "дама в сірому", Жізель де Есток. 
Тема ФАТАЛЬНОЇ ЖІНКИ як покарання за розпусту - адже письменник за своє життя мав 300 коханок 


Гі де Мопассан у своїх творах ПОКРАШУВАВ, ПРИКРАШАВ РОЗПУСТУ. Зокрема, в романі "Любий друг" головний герой - Жорж Дюруа - добивається успіху в житті за допомогою чиленних коханок: спочатку спокушає їх, використовує в кар'єрних цілях, а потім цинічно кидає..

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: подивитись фільм "Любий друг" 2010 року за участю РОБЕРТА ПАТТІСОНА


Французький поет АРТЮР РЕМБО


Артюр Рембо - революціонер, скандаліст, дуелянт, гомосексуаліст та геніальний поет. В Парижі жив у поета Поля Верлена, був його коханцем, тож багато любовних віршів присвячено саме Верлену. На дуелі покалічив одного з поетів, за що був вигнаний з поетичного гуртка Парижа. Приймав участь в Призькій комуні. Під час однієї з вечірок, під дією абсента, у розпалі сварки його коханець Поль Верлен  прострілює руку Артюру Рембо. Поля Верлена саджають до вязниці, а Артюр Рембо втікає в Африку. Торгуючи зброєю в Африці, поет збанкротував та захворів на сифіліс  Повернувшись в 37 років до Парижу, зазнав амутаціїї двох ніг та за два місяці помер.  
Захоплююча біографія Артура Рембо відображена в фільмі 1995 року "Повне затемнення" за участі ЛЕОНАРДО ДІ КАПРІО в головній ролі.

Трейлер фільму 1995 року "Повне затемнення"




Артюр Рембо "Враження"

Артюр Рембо "П'яний корабель"

Артюр Рембо "Офелія" (Персонаж п'єси Шекспіра "Гамлет")


Австрійський письменник ЛЕОПОЛЬД ЗАХЕР ФОН МАЗОХ


Леополь Захер фон Мазох народився в місті ЛЕМБЕРГ (ЛЬВІВ) Австроугорської імперії в інтелігентній сім'ї -  його мама була дочкою ректора Львівського Університету.

Будинок у Львові "Гранд Отель", де народився та жив Захер Мазох


Памятник Захер Мазоху у Львові, перед входом у кафе "МАЗОХ КАФЕ"


Великий вплив на життя письменника справила графиня Ксеноб, родичка батька. Вона була красивою і  жорстокої жінкою. Одного разу, в дитинстві, Захер Мазох сховався в спальні графині і став свідком того, як спочатку графиня привела туди коханця, а через кілька хвилин в спальню увірвався її чоловік з двома друзями. Графиня ПОБИЛА  УСІХ ТРЬОХ ГОСТЕЙ, а потім, запримітивши малого Леопольда в схованці, графиня ПОБИЛА І ЗАХЕР МАЗОХА БАТОГОМ. Однак від її ударів хлопчик відчував незрозуміле задоволення
ОБРАЗИ БАТОГА ТА ХУТРА, ЯКІ ЛЮБИЛА НОСИТИ ГРАФИНЯ, назавжди закарбувалися в памяті Захер-Мазоха, а жінок він почав сприймати як істот, яких слід одночасно І  ЛЮБИТИ, І НЕНАВИДІТИ

Переїхавши в Прагу, Захер Мазох одржився на графині Аврора фон Рюмслін, яка була жадібна до грошей та знущалась над ним, примушуючи писати комерційно успішні романи. В своїх творах Захер Мазох описує переважно вдчуття  НАСАЛОДИ ВІД БОЛІ.

Адже ЗГІДНО ДОКТРИНИ СТИЛЮ МОДЕРН, НАСОЛОДА - ЦЕ ПОКРАЩЕНА БІЛЬ, А БІЛЬ - ЦЕ ПОГІРШЕНА НАСОЛОДА.

Найвідоміший роман Захер Мазоха - "ВЕНЕРА В ХУТРІ". В ньому головний герой - СЕВЕРІН - терпить знущання від "Львівської Венери" ВАНДИ (Ванда - землячка та знайома Захер Мазоха)

За мотивами роману "Венера в хутрі" знято одноіменний фільм (2013 рік, "Венера в хутрі") КУЛЬТОВОГО режисера РОМАНА ПОЛАНСКІ.

Режисер Тома ставить п’єсу за романом Леопольда фон Захера-Мазоха «Венера в хутрі» та. підшукує актрису на роль Ванди  Режисер в розпачі, поки не з'являється Ванда - справжній згусток енергії, розгнуздана і розв'язна. Вона втілює собою все, що Тома ненавидить: вульгарна, навіжена і не зупиниться ні перед чим, щоб отримати роль. Раптом все, що так ненавидить Тома, починає йому подобатися - актриса відмінно підготувалася до прослуховування. Подив змінюється потягом, а потім і одержимістю цією жінкою.

Трейлер до фільму КУЛЬТОВОГО режисера Романа Поланскі "Венера в хутрі" (2013 рік)






Австрійський вчений, "ДІДУСЬ" ЗІГМУНД ФРЕЙД


Зігмунд Фрейд - засновник ПСИХОАНАЛІЗУ. Австрійський лікар, який мав свою практику у Відні. Аналізуючи причини психічних розладів у своїх пацієнтів (переважно ІСТЕРІЮ ЖІНОК), дійшов висновку, що причиною психічних проблем є два фундаметальні потяги людини - ЛІБІДО та МОРТІДО.

ЛІБІДО - це бажання СЕКСУ
МОРТІДО - це страх СМЕРТІ

Психіка людини, згідно вчення Фрейда, складається з СВІДОМОСТІ та НЕ СВІДОМОСТІ. Між зними знаходиться перегородка, фільтр, цензор, який не пускає або пускає у свідомість імпульси з не свідомості. 
Якщо якийсь з двох імпульсів, які містяться в не свідомості - лібідо або мортідо - навіть пробиваються у свідомість, то вони СУБЛІМУЮТЬСЯ В СВІДОМОСТІ в інші форми, які часто- густо зовсім не схожі на свої першопричини - ЛІБІДО ТА МОРТІДО.

Таким чином, за Фрейдом, ПРИЧИНОЮ УСІХ СВІДОМИХ ВЧИНКІВ людини Є  СЕКС (ЛІБІДО) та СМЕРТЬ (МОРТІДО)

Суть вчення Фрейда можна відобразити на наступних схемах




Сеанси психоаналізу проводяться, традиційно, на ПСИХОАНАЛІТИЧНІЙ КУШЕТЦІ


Німецький філософ ФРІДРІХ НІЦШЕ


Закінчив Берлінський університет, професор класичної філології. Через важку психічну хворобу (постійні мігрені) вимушений був вести відлюдькуватий спосіб життя. Постійні фізичні страждання сформували в ньому світогляд ненависті до людей (МІЗАНТРОПІЇ) та стали причиною песимізму його філософії.

В основі філософії Ніцше закладені чотири базових поняття: воля до влади «Will zur Macht»;  відчуття злоби «Ressentiment»; недолюдина «Untermensch »; надлюдина «Übermensch»

WIIL ZUR MACHT  (воля до влади) – бажання сильного володарювати над слабшим
RESSENTIMENT (відчуття злоби) – ненависть слабшого до влади сильнішого
UBERMENSCH (надлюдина) – сильна людина, призначення якої – володарювати слабшими
UNTERMENSCH (недолюдина) – слабка людина, призначення якої – коритися  сильнішому

На схемі нижче показана структура вчення Фрідріха Ніцше, яка охоплює вищенаведені  чотири поняття 



Суть вчення про НАДЛЮДИНУ та ВОЛЮ ДО ВЛАДИ сформульовано в творі Фрідріха Ніцше "ГЕНЕАЛОГІЯ МОРАЛІ"



«Протоколи сіонських мудреців» 



В епоху модерну набули популярності сіонізм, антисемітизм та конспірологія

СІОНІЗМ – система поглядів, яка обґрунтовує владу євреїв над не євреями
АНТИСИМІТИЗМ – система поглядів, яка обґрунтовує шкідливість єврейської нації
КОНСПІРОЛОГІЯ – вчення про світову змову олігархів

«Протоколи сіонських мудреців» —збірка доповідей учасників першого Сіоністського конгресу у Базелі 1897 року.
Протоколи були сфабриковані російською таємною поліцією з метою перенести відповідальність за політичні й соціальні проблеми на єврейські громади Росії.
В 1921 році в газеті The Times були опубліковані докази фальшивості документа. Зокрема, виявилось, що протоколи є  плагіатом з сатири французького юриста Моріса Жолі про Наполеона ІІІ, опубліковану в 1864 році під назвою «Діалог у пеклі між Монтеск'є і Макіавеллі».

Число "протоколів", доповідей, або глав в  стандартному варіанті, - двадцять чотири, вони зібрані у брошуру. 
За задумом автора, євреї усього світу зібралися в Празі на таємний з'їзд, Місце дії - ПРАЗЬКИЙ ЦВИНТАР, де сіонські мудреці ночами обговорювали таємні плани євреїв з захоплення світової влади. Протоколи засіданьбули записані, зібрані в брошуру та опубліковані під назвою "Протоколи сіонських мудреців" 


Сучасний вигляд Празького цвинтара, де нібито відбувались засідання сіонських мудреців


Обкладинка одного з тогочасних видань "Протоколів"


Окладинка роману Умберто Еко "Празький цвинтар", де в захоплюючій, детективній формі описано процес створення та фальсифікації "Протоколів"


Основні тези «єврейської змови»


Французький художник ОГЮСТ РЕНУАР


Ренуар був 6 дитиною з 7 дітей небагатого кравця. В 1870-1871 роках  приймав участь в боях під  час франко-пруської війни. Художник багато хворів, Впавши з велосипеда? Ренуар зламав праву руку, в результаті чого у нього розвинувся ревматизм, від якого він страждав все життя. Після нападу паралічу Ренуар був прикутий до інвалідного крісла, проте продовжував писати пензлем, яку вкладала йому між пальців доглядальниця. Помер від запалення легенів в віці 78 років

Стиль його картин – ІМПРЕССІОНІЗМ.


Картини Огюста Ренуара


























Французький художник ЕДГАР ДЕГА


Деґа народився в аристократичній сім'ї. Батько  Едгара Дега— паризький банкір.
Вже у віці 18 років він влаштував у батьківському домі собі художнє ательє. Після року навчання в Сорбоні, на юридичному факультеті, він покинув юриспруденцію і почав зайнявся живописом
 Деґа зображав буденні сцени з паризького життя. Багато картин Деґа присвятив балету, кінним перегонам.

Стиль його картин – ІМПРЕССІОНІЗМ.



Картини Едгара Дега


























Немає коментарів:

Дописати коментар